Словник української мови у 20 томах

плодючість

ПЛОДЮ́ЧІСТЬ, чості, ж.

Властивість за знач. плодю́чий.

Повторні парування підвищують плодючість самок і зміцнюють життєвість потомства (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. плодючість — плодю́чість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. плодючість — -чості, ж. Властивість за знач. плодючий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. плодючість — Плодю́чість, -чости, -чості, -чістю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. плодючість — Здатність до розмноження, вимірюється кількістю особин народженого живим потомства (п. дійсна), чи напр., кількість ікринок в ікрі риб (п. потенційна).  Універсальний словник-енциклопедія
  5. плодючість — ПЛОДЮ́ЧІСТЬ, чості, ж. Властивість за знач. плодю́чий. Повторні парування підвищують плодючість самок і зміцнюють життєвість потомства (Бджоли, 1955, 107).  Словник української мови в 11 томах