плюскотіння
ПЛЮСКОТІ́ННЯ, я, с.
Дія за знач. плюскоті́ти і плюскоті́тися і звуки, утворювані цією дією.
Кузьмін .. не чує ніжного плюскотіння хвиль об берег (Ю. Збанацький);
Ритмічне плюскотіння почулося позаду .. На своєму скіфі пливла Інна Варламова (В. Собко).
Словник української мови (СУМ-20)