побесідувати
ПОБЕСІ́ДУВАТИ, ую, уєш, док.
1. Бесідувати якийсь час.
Не менш бажав би я .. побесідувати про спільні й дорогі нам справи (М. Коцюбинський);
Побесідував батько і з Левком Івановичем, відчувши, що бригадир користується тут загальною повагою колективу (О. Гончар);
– Чого йому треба? – Хоче побесідувати... Ти вийдеш до нього? (О. Бердник).
2. заст. Бути на бесіді (у 3 знач.), бенкетувати якийсь час.
– Гості мої ви любовненькії [дорогі], Сядьте в мене, побесідуйте (П. Чубинський).
Словник української мови (СУМ-20)