побесідувати
ПОБЕСІ́ДУВАТИ, ую, уєш, док.
1. Бесідувати якийсь час.
Не менш бажав би я.. побесідувати про спільні й дорогі нам справи (Коцюб., III, 1956, 222);
Побесідував батько і з Левком Івановичем, відчувши, що бригадир користується тут загальною повагою колективу (Гончар, Тронка, 1963, 264).
2. заст. Бути на бесіді (у 3 знач.), бенкетувати якийсь час.
— Гості мої ви любовненькії [дорогі], Сядьте в мене, побесідуйте (Чуб., V, 1874, 575).
Словник української мови (СУМ-11)