побивання

ПОБИВА́ННЯ, я, с.

1. Тужіння за ким-небудь.

За дверима почулося глухе ридання, якесь побивання, немов над померлим (Ю. Збанацький).

2. Турбота, клопіт про кого-небудь.

– А унучечка ваша дуже слаба? – Невелика там слабість, та велике побивання (Марко Вовчок);

Один тільки раз він [Василь] відгукнувся на її [Лідине] побивання. І все ж не так, як чекала вона (Ю. Мушкетик).

Значення в інших словниках

1. побивання — побива́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. побивання — див. неспокій; сум  Словник синонімів Вусика
3. побивання — -я, с. 1》 Тужіння за ким-небудь. 2》 Турбота, клопіт про кого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. побивання — Побива́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. побивання — ГОЛОСІ́ННЯ (плач-пісня на похоронах та в деяких інших обрядах), ПЛАЧ, ТУЖІ́ННЯ, ПОБИВА́ННЯ, ТУЖБА́ рідше, ЗАВО́ДИНИ розм., ЗА́ВОДИ розм., ПРИЧИТА́ННЯ розм., ПРИЧИ́ТУВАННЯ розм.  Словник синонімів української мови
6. побивання — ПОБИВА́ННЯ, я, с. 1. Тужіння за ким-небудь. За дверима почулося глухе ридання, якесь побивання, немов над померлим (Збан., Переджнив’я, 1960, 56). 2. Турбота, клопіт про кого-небудь. — А унучечка ваша дуже слаба?...  Словник української мови в 11 томах
7. побивання — Побива́ння, -ня с. Забота, печаль. Г. Барв. 133. Душа моя втомилась побиванням. К. Іов. 21.  Словник української мови Грінченка