побивання
ПОБИВА́ННЯ, я, с.
1. Тужіння за ким-небудь.
За дверима почулося глухе ридання, якесь побивання, немов над померлим (Збан., Переджнив’я, 1960, 56).
2. Турбота, клопіт про кого-небудь.
— А унучечка ваша дуже слаба? — Невелика там слабість, та велике побивання (Вовчок, І, 1955, 241);
Один тільки раз він [Василь] відгукнувся на її [Лідине] побивання. І все ж не так, як чекала вона (Мушк., Серце.., 1962, 298).
Словник української мови (СУМ-11)