поблизу
ПОБЛИЗУ́, ПОБЛИ́З.
1. присл. На невеликій віддалі від чого-небудь; недалеко.
Він був за пасічника і в інших пасіках, котрі стояли сливе суспіль по садках, поблизу од його пасіки (І. Нечуй-Левицький);
Поблизу не було живої душі (Ірина Вільде);
Десь поблизу паслася худоба (М. Томчаній).
2. у знач. прийм., з род. в. Уживається на позначення місця; біля.
Найкращим місцем для школярських зборищ була Мар'ївка, закинутий у гаю, поблизу озера, хуторець (С. Васильченко);
Цілі ліси мачт [щогл] коливалися поблизу берега. Далі на рейді стояли великі пароплави (Ю. Яновський);
Поблиз царського хорому стояв терем конюшого з такою самою загородою, але не здоблений вежами, як хором (І. Білик);
Автоматичні станції, які побували поблизу Місяця, передали по лінії зв'язку Космос – Земля багато цікавих відомостей про нашого природного супутника (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)