поблизу

поблизу́

1》 присл. На невеликій віддалі від чого-небудь; недалеко.

2》 у знач. прийм., з род. в. Уживається на позначення місця; біля.

Значення в інших словниках

1. поблизу — поблизу́ 1 прислівник незмінювана словникова одиниця поблизу́ 2 прийменник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. поблизу — пр., недалеко, БЛИЗЬКО, поблизько, під рукою; ПРИЙ. БІЛЯ.  Словник синонімів Караванського
3. поблизу — див. близько  Словник синонімів Вусика
4. поблизу — Поблизу́, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. поблизу — ПОБЛИЗУ́, ПОБЛИ́З. 1. присл. На невеликій віддалі від чого-небудь; недалеко. Він був за пасічника і в інших пасіках, котрі стояли сливе суспіль по садках, поблизу од його пасіки (І.  Словник української мови у 20 томах
6. поблизу — БЛИ́ЗЬКО (на невеликій відстані від кого-, чого-небудь), ПОБЛИЗУ́, ЗБЛИ́ЗЬКА рідше, ОСЬ-О́СЬ підсил. розм., ОТ-О́Т підсил. розм., ПО СУСІ́ДСТВУ, У (В) СУСІ́ДСТВІ рідше; НЕДАЛЕ́КО, НЕПОДАЛІ́К, НЕПОДАЛЕ́КУ розм. (при меншому ступені близькості).  Словник синонімів української мови
7. поблизу — ПОБЛИЗУ́. 1. присл. На невеликій віддалі від чого-небудь; недалеко. Він був за пасічника і в інших пасіках, котрі стояли сливе суспіль по садках, поблизу од його пасіки (Н.-Лев., II, 1956, 261); Поблизу не було живої душі (Вільде, Сестри..  Словник української мови в 11 томах
8. поблизу — Поблизу нар. Вблизи. Поблизу стояли старі вишні. Левиц. І. 331.  Словник української мови Грінченка