Словник української мови в 11 томах

поблизу

ПОБЛИЗУ́.

1. присл. На невеликій віддалі від чого-небудь; недалеко.

Він був за пасічника і в інших пасіках, котрі стояли сливе суспіль по садках, поблизу од його пасіки (Н.-Лев., II, 1956, 261);

Поблизу не було живої душі (Вільде, Сестри.., 1958, 529);

Десь поблизу паслася худоба (Томч., Готель.., 1960, 21).

2. у знач. прийм., з род. в. Уживається на позначення місця; біля.

Найкращим місцем для школярських зборищ була Мар’ївка, закинутий у гаю, поблизу озера, хуторець (Вас., І, 1959, 155);

Цілі ліси мачт [щогл] коливалися поблизу берега. Далі на рейді стояли великі пароплави (Ю. Янов., II, 1958, 83);

Автоматичні станції, які побували поблизу Місяця, передали по лінії зв’язку Космос — Земля багато цікавих відомостей про нашого природного супутника (Наука.., 9, 1965).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. поблизу — поблизу́ 1 прислівник незмінювана словникова одиниця поблизу́ 2 прийменник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. поблизу — пр., недалеко, БЛИЗЬКО, поблизько, під рукою; ПРИЙ. БІЛЯ.  Словник синонімів Караванського
  3. поблизу — див. близько  Словник синонімів Вусика
  4. поблизу — 1》 присл. На невеликій віддалі від чого-небудь; недалеко. 2》 у знач. прийм., з род. в. Уживається на позначення місця; біля.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. поблизу — Поблизу́, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. поблизу — ПОБЛИЗУ́, ПОБЛИ́З. 1. присл. На невеликій віддалі від чого-небудь; недалеко. Він був за пасічника і в інших пасіках, котрі стояли сливе суспіль по садках, поблизу од його пасіки (І.  Словник української мови у 20 томах
  7. поблизу — БЛИ́ЗЬКО (на невеликій відстані від кого-, чого-небудь), ПОБЛИЗУ́, ЗБЛИ́ЗЬКА рідше, ОСЬ-О́СЬ підсил. розм., ОТ-О́Т підсил. розм., ПО СУСІ́ДСТВУ, У (В) СУСІ́ДСТВІ рідше; НЕДАЛЕ́КО, НЕПОДАЛІ́К, НЕПОДАЛЕ́КУ розм. (при меншому ступені близькості).  Словник синонімів української мови
  8. поблизу — Поблизу нар. Вблизи. Поблизу стояли старі вишні. Левиц. І. 331.  Словник української мови Грінченка