поблизький

ПО́БЛИЗЬКИЙ, а, е. Розташований близько, недалеко; ближній.

З поблизьких лук доходив запах свіжоскошеної трави (Фр., VII, 1951, 183);

В поблизькому комунальному парку шумить молодь (Ірчан, II, 1958, 408).

Значення в інших словниках

1. поблизький — по́близький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. поблизький — Ближчий, найближчий, БЛИЗЬКИЙ; (- село) сусідній.  Словник синонімів Караванського
3. поблизький — див. близький  Словник синонімів Вусика
4. поблизький — -а, -е. Розташований близько, недалеко; ближній.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. поблизький — По́близький, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. поблизький — ПО́БЛИЗЬКИЙ, а, е. Розташований близько, недалеко; ближній. З поблизьких лук доходив запах свіжоскошеної трави (І. Франко); В поблизькому комунальному парку шумить молодь (Мирослав Ірчан).  Словник української мови у 20 томах
7. поблизький — БЛИЗЬКИ́Й (який міститься або відбувається на невеликій відстані від кого-, чого-небудь), ПО́БЛИЗЬКИЙ розм.; БЛИ́ЖНІЙ рідше (перев.  Словник синонімів української мови
8. поблизький — По́близький, -а, -е Близко находящійся, близлежащій.  Словник української мови Грінченка