поблизький

БЛИЗЬКИ́Й (який міститься або відбувається на невеликій відстані від кого-, чого-небудь), ПО́БЛИЗЬКИЙ розм.; БЛИ́ЖНІЙ рідше (перев. при зіставленні предметів за ступенем віддалення — який міститься ближче); НЕДАЛЕ́КИЙ, НЕДА́ЛЬНІЙ рідко (при меншому ступені близькості). Щоб доїхати до якого близького на око пункту, треба було без кінця спускатись в долину, здійматись на гору (М. Коцюбинський); У поблизьких од Києва землях навстріч княжні дзвонили, били клепала, гуділи роги (П. Загребельний); Защеміло серце. Скорбно глянув-поглянув на ближній лісок молодих смерек (Г. Хоткевич); Раптом все це: і недалеку розмову, й густі вечорові сутінки — прорізав голосний жіночий крик (М. Олійник); З недальнього аеродрому Сріблясті ракети звились (М. Бажан). — Пор. найбли́жчий.

Значення в інших словниках

1. поблизький — по́близький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. поблизький — Ближчий, найближчий, БЛИЗЬКИЙ; (- село) сусідній.  Словник синонімів Караванського
3. поблизький — див. близький  Словник синонімів Вусика
4. поблизький — -а, -е. Розташований близько, недалеко; ближній.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. поблизький — По́близький, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. поблизький — ПО́БЛИЗЬКИЙ, а, е. Розташований близько, недалеко; ближній. З поблизьких лук доходив запах свіжоскошеної трави (І. Франко); В поблизькому комунальному парку шумить молодь (Мирослав Ірчан).  Словник української мови у 20 томах
7. поблизький — ПО́БЛИЗЬКИЙ, а, е. Розташований близько, недалеко; ближній. З поблизьких лук доходив запах свіжоскошеної трави (Фр., VII, 1951, 183); В поблизькому комунальному парку шумить молодь (Ірчан, II, 1958, 408).  Словник української мови в 11 томах
8. поблизький — По́близький, -а, -е Близко находящійся, близлежащій.  Словник української мови Грінченка