1. Словник синонімів української мови

поблизький

БЛИЗЬКИ́Й (який міститься або відбувається на невеликій відстані від кого-, чого-небудь), ПО́БЛИЗЬКИЙ розм.; БЛИ́ЖНІЙ рідше (перев. при зіставленні предметів за ступенем віддалення — який міститься ближче); НЕДАЛЕ́КИЙ, НЕДА́ЛЬНІЙ рідко (при меншому ступені близькості). Щоб доїхати до якого близького на око пункту, треба було без кінця спускатись в долину, здійматись на гору (М. Коцюбинський); У поблизьких од Києва землях навстріч княжні дзвонили, били клепала, гуділи роги (П. Загребельний); Защеміло серце. Скорбно глянув-поглянув на ближній лісок молодих смерек (Г. Хоткевич); Раптом все це: і недалеку розмову, й густі вечорові сутінки — прорізав голосний жіночий крик (М. Олійник); З недальнього аеродрому Сріблясті ракети звились (М. Бажан). — Пор. найбли́жчий.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поблизький — по́близький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. поблизький — Ближчий, найближчий, БЛИЗЬКИЙ; (- село) сусідній. Словник синонімів Караванського
  3. поблизький — див. близький Словник синонімів Вусика
  4. поблизький — -а, -е. Розташований близько, недалеко; ближній. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. поблизький — По́близький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. поблизький — ПО́БЛИЗЬКИЙ, а, е. Розташований близько, недалеко; ближній. З поблизьких лук доходив запах свіжоскошеної трави (І. Франко); В поблизькому комунальному парку шумить молодь (Мирослав Ірчан). Словник української мови у 20 томах
  7. поблизький — ПО́БЛИЗЬКИЙ, а, е. Розташований близько, недалеко; ближній. З поблизьких лук доходив запах свіжоскошеної трави (Фр., VII, 1951, 183); В поблизькому комунальному парку шумить молодь (Ірчан, II, 1958, 408). Словник української мови в 11 томах
  8. поблизький — По́близький, -а, -е Близко находящійся, близлежащій. Словник української мови Грінченка