побликувати

ПОБЛИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., діал.

Бликати час від часу.

У вікні побликував вогник; Василь сидів і спідлоба побликував на матір, як вона голосила, заливалася слізьми (Панас Мирний);

Повстанці .. побликували на нього з неприхованою ненавистю (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. побликувати — побли́кувати дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. побликувати — -ую, -уєш, недок., діал. Бликати час від часу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. побликувати — ПОБЛИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., діал. Бликати час від часу. У вікні побликував вогник; Василь сидів і спідлоба побликував на матір, як вона голосила, заливалася слізьми (Мирний, IV, 1955, 116); Повстанці.. побликували на нього з неприхованою ненавистю (Гончар, II, 1959, 79).  Словник української мови в 11 томах