побожитися

ПОБОЖИ́ТИСЯ, божу́ся, бо́жишся, заст.

Док. до божи́тися.

– Добре, позичу з тих, що уготовив жінці на чоботи, тільки гляди – не збреши! – Їй-богу, не збрешу, – побожився Данило (Л. Яновська);

Іванко тяжко плакав по смерті свого добродія і побожився вислідити убійців [убивців] його (І. Франко);

Він відвів її вбік і сказав побожитися, що нікому не скаже (Мирослав Ірчан).

Значення в інших словниках

1. побожитися — побожи́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. побожитися — -божуся, -божишся, заст. Док. до божитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. побожитися — ПОБОЖИ́ТИСЯ, божу́ся, бо́жишся, заст. Док. до божи́тися. — Добре, позичу з тих, що уготовив жінці на чоботи, тільки гляди — не збреши! — Їй-богу, не збрешу, — побожився Данило (Л. Янов.  Словник української мови в 11 томах
4. побожитися — Побожи́тися, -жу́ся, -жишся гл. Побожиться. Побожився, що поховає труп його. Рудч. Ск. І. 110.  Словник української мови Грінченка