Словник української мови у 20 томах

побренькати

ПОБРЕ́НЬКАТИ, аю, аєш, док.

Бренькати якийсь час.

Жіночка .. побренькала одним пальцем на піаніно (Л. Дмитерко);

Він побренькав, побренькав, хвилину подумав, а далі, щось пригадавши, рішуче пройшовся пальцями обох рук по струнах, що обізвались ніжно-мелодійним дзвоном (С. Добровольський).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. побренькати — побре́нькати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. побренькати — -аю, -аєш, док. Бренькати якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. побренькати — Побре́нькати, -каю, -каєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. побренькати — ПОБРЕ́НЬКАТИ, аю, аєш, док. Бренькати якийсь час. Жіночка.. побренькала одним пальцем на піаніно (Дмит., Наречена, 1959, 174); Він побренькав, побренькав, хвилину подумав, а далі, щось пригадавши, рішуче пройшовся пальцями обох рук по струнах...  Словник української мови в 11 томах
  5. побренькати — Побренькати, -каю, -єш гл. Побренчать, позвякать. Тут треба побренькати. Ном. № 9776.  Словник української мови Грінченка