побутувати
ПОБУТУВА́ТИ, у́є, недок.
Існувати, бути наявним (у побуті).
Побутував на Закарпатті свого часу й ляльковий театр (з наук. літ.);
В Японії побутує такий новорічний звичай: до кінця грудня треба будь-що сплатити давні борги (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)