побутувати
ПОБУТУВА́ТИ, у́є, недок. Існувати, бути наявним (у побуті).
Побутував на Закарпатті свого часу й ляльковий театр (Нар. тв. та етн., 3, 1967, 59);
В Японії побутує такий новорічний звичай: до кінця грудня треба будь-що сплатити давні борги (Наука.., 12, 1965, 11).
Словник української мови (СУМ-11)