побігач
ПОБІ́ГАЧ, а, ч., розм.
Особа, що виконує незначні доручення, робить дрібні послуги кому-небудь, бігаючи, ходячи кудись.
Розпухла рука боліла майже три тижні, і цей час він був тільки за побігача (Олесь Досвітній).
Словник української мови (СУМ-20)