побідувати
ПОБІДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.
Бідувати якийсь час.
Крамниці тут є, в Кучук-Узені навіть добра, тож можна все дістати. А то й побідуємо, недовго вже (М. Коцюбинський);
Параска, .. недовго побідувавши біля розореного злиденного господарства, перейшла до міста (В. Еллан-Блакитний);
– Потерпи, – каже [батько], – моя чаєчко біла, побідуй, доки зможеш (П. Козланюк).
Словник української мови (СУМ-20)