повалувати

ПОВАЛУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.

1. Невгамовно гавкати, валувати якийсь час.

2. Почати рухатися суцільною великою масою (про дим, хмари і т. ін.).

Обережний Скоропадський частенько посилав його в Москву та Пітер, буцім за якимось припасом, насправді ж вивідати, смаленим чи жареним пахне в північних столицях і в який бік повалує дим (Ю. Мушкетик);

// Почати рухатися натовпом або нескінченними групами; повалити.

Повалувало у хату все весілля (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. повалувати — повалува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. повалувати — -ую, -уєш, док. 1》 Невгамовно гавкати, валувати якийсь час. 2》 Почати рухатися суцільною великою масою (про дим, хмари і т. ін.). || Почати рухатися натовпом або нескінченними групами; повалити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повалувати — ПОВАЛУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. Невгамовно гавкати, валувати якийсь час. 2. Почати рухатися суцільною великою масою (про дим, хмари і т. ін.). Дим повалував угору; // Почати рухатися натовпом або нескінченними групами; повалити. Повалувало у хату все весілля (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
4. повалувати — Повалувати, -лую, -єш гл. Повалить толпой. Повалувало у хату все весілля.  Словник української мови Грінченка