повбиватися
ПОВБИВА́ТИСЯ¹, а́ються, док.
Заглибитися в щось унаслідок ударяння, натискування (про все або багато чого-небудь).
Стріли засвистіли, мов змії, і, перелетівши понад головами дружинників, повбивалися в стіну (І. Франко).
ПОВБИВА́ТИСЯ², а́ємося, а́єтеся, док.
1. Розбитися насмерть; убитися (про всіх або багатьох).
Поки пташка літає і корму добуває, зозуленя повикидає усіх маленьких пташенят з гнізда, вони попадають на землю і повбиваються (А. Хижняк).
2. Позбутися життя, воюючи, б'ючись із ким-небудь (про всіх або багатьох).
– Годі вам воювати! – кричала весело молодиця. – Повбиваєтесь (О. Довженко).
Словник української мови (СУМ-20)