повбиватися

ПОВБИВА́ТИСЯ¹, а́ються, док. Заглибитися в щось унаслідок ударяння, натискування (про все або багато чого-небудь).

Стріли засвистіли, мов змії, і, перелетівши понад головами дружинників, повбивалися в стіну (Фр., VI, 1951, 76).

ПОВБИВА́ТИСЯ², а́ємося, а́єтеся, док.

1. Розбитися насмерть; убитися (про всіх або багатьох).

Поки пташка літає і корму добуває, зозуленя повикидає усіх маленьких пташенят з гнізда, вони попадають на землю і повбиваються (Хижняк, Невгамовна, 1961, 265).

2. Позбутися життя, воюючи, б’ючися з ким-небудь (про всіх або багатьох).

— Годі вам воювати! — кричала весело молодиця. — Повбиваєтесь (Довж., Зач. Десна, 1957, 114).

Значення в інших словниках

1. повбиватися — повбива́тися 1 дієслово доконаного виду позаглиблюватися внаслідок ударяння повбива́тися 2 дієслово доконаного виду погинути  Орфографічний словник української мови
2. повбиватися — I -аються, док. Заглибитися в щось унаслідок ударяння, натискування (про все чи багато чого-небудь). II -аємося, -аєтеся, док. 1》 Розбитися насмерть; убитися (про всіх чи багатьох). 2》 Позбутися життя, воюючи, б'ючися з ким-небудь (про всіх чи багатьох).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повбиватися — ПОВБИВА́ТИСЯ¹, а́ються, док. Заглибитися в щось унаслідок ударяння, натискування (про все або багато чого-небудь). Стріли засвистіли, мов змії, і, перелетівши понад головами дружинників, повбивалися в стіну (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
4. повбиватися — Повбива́тися, -ва́ємося, -єтеся гл. Убиться (о многихъ). Ном. № 7541.  Словник української мови Грінченка