повдаватися
ПОВДАВА́ТИСЯ, аємо́ся, аєте́ся, док.
Удатися (про всіх або багатьох).
– Та ще й повдавались [дочки] в матір: усі чепурні, шанують одежу, усі глядять одежини, як ока в лобі (І. Нечуй-Левицький);
– Як вони [Йонька й Федот] схожі один на одного. А ми з Тимком не такі. Хтозна в кого й повдавалися. Мабуть, у матір (Григорій Тютюнник);
Всі троє кругловиді, смагляві; чубаті. Повдавалися в батька (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)