повдаватися
ПОВДАВА́ТИСЯ, аємо́ся, аєте́ся, док. Удатися (про всіх або багатьох).
— Та ще й повдавались [дочки] в матір: усі чепурні, шанують одежу, усі глядять одежини, як ока в лобі (Н.-Лев., І, 1956, 121);
— Як вони [Йонька й Федот] схожі один на одного. А ми з Тимком не такі. Хтозна в кого й повдавалися. Мабуть, у матір (Тют., Вир, 1964, 397).
Словник української мови (СУМ-11)