Словник української мови у 20 томах

повеселитися

ПОВЕСЕЛИ́ТИСЯ, лю́ся, ли́шся, док.

Веселитися якийсь час.

Мовчи вже! Тільки сьогодні дитина прийшла, повеселиться схотілося, а ти вже й гніваєшся! (Б. Грінченко);

В такий час і генералові личило б повеселитися з усіма, пожартувати так, як він умів: не зважаючи на ранги, з демократичним перцем (О. Гончар);

[Наталя:] Ми хочемо .. зібратись у себе дома, тісним колом, погомоніти і повеселитись... (І. Микитенко);

– Ходімо, Зінько, з нами. Погуляємо разом, повеселимося (А. Шиян).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. повеселитися — повесели́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. повеселитися — -люся, -лишся, док. Веселитися якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повеселитися — ПОВЕСЕЛИ́ТИСЯ, лю́ся, ли́шся, док. Веселитися якийсь час. [Наталя:] Ми хочемо.. зібратись у себе дома, тісним колом, погомоніти і повеселитись… (Мик., І, 1957, 384); — Ходімо, Зінько, з нами. Погуляємо разом, повеселимося (Шиян, Баланда, 1957, 9).  Словник української мови в 11 томах
  4. повеселитися — Повеселитися, -лю́ся, -лишся гл. Повеселиться. Хиба мій вік не сон? Стривай же, хоч трошки дай мені повеселитись. К. Іов. 23.  Словник української мови Грінченка