повиватися
ПОВИВА́ТИСЯ, а́ється, недок., ПОВИ́ТИСЯ, в'є́ться, док.
1. Охоплювати собою, обвиватися навколо кого-, чого-небудь.
Прикуті близько ми були, Та нас заліза розвели, Що повивалися круг рук (П. Грабовський);
Знову люта Гадина впилася В саме серце; кругом його Тричі повилася (Т. Шевченко);
// Вплітатися в що-небудь.
Сивина од журби ненастанної В чорній косі повилась (Дніпрова Чайка).
2. Плестися навколо чого-небудь, по чомусь (про рослини).
Повився хміль біля старих воріт (А. Малишко);
Всю садибу обступав навколо старий і похилий тин, на який повився хміль і кручені паничі (О. Донченко).
3. тільки 3 ос. Мати вигини, звивисто пролягати, протікати, бути розташованим по звивистій лінії.
Долиною повилась річечка, наче хто кинув нову синю стрічку на зелену траву (М. Коцюбинський);
Вуличка .. повилась між оселями до Удая (О. Десняк);
Підгір'ям повилося довге село Межиріч (К. Гордієнко).
4. Огортатися, затягуватися з усіх боків (димом, туманом і т. ін.); оповиватися.
Місяць хмарою повивсь (Т. Шевченко);
Все море в туман повилось (Леся Українка);
* Образно. Образ її повивався якимись чарами (С. Васильченко);
// Покриватися чим-небудь по поверхні.
А надворі була весна, гори і доли повивалися зеленню (О. Гуреїв);
Її лице повилось прозорою червоною фарбою осіннього вишневого листу (Олесь Досвітній);
* Образно. Лице [діда] стало аж чорне, очі повилися смутком, тугою... (Панас Мирний);
// Охоплюватися, цілком заповнюватися і т. ін. світлом, темрявою, тишею і т. ін.
Від гущавини рослин обитель повивалася вечірньою пітьмою (Іван Ле);
Вербовий гай на тім боці повивсь у темряву, почорнів (М. Коцюбинський);
У лісі тінь густішає, схолонула трава, дрімотливою тишею повились дерева (Н. Забіла).
5. тільки док. Полетіти, кружляючи в повітрі.
Голуби повились у небо;
// Піднятися, переміститися клубами, звиваючись (про дим, туман і т. ін.).
Смердючий дим клубками повився під стелею (І. Нечуй-Левицький);
Пішла по колу стара газета на цигарки, міцний димок повився над головами матросів (В. Кучер).
6. тільки док. Літати, кружляючи в повітрі якийсь час.
Пташка затріпалася, знялася з тину, упала у ярок, знову знялася, повилась над головами і знову упала в ярок (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)