повикручуваний

ПОВИКРУ́ЧУВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до повикру́чувати;

// у знач. прикм.

Вони розвішували її повикручуваний одяг на гіллях верби (Іван Ле);

Якби так кожна присяга, що її парубок дає дівчині, мала мститись, то всі чоловіки ходили б з повикручуваними ногами й руками (Ірина Вільде).

Значення в інших словниках

1. повикручуваний — повикру́чуваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. повикручуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до повикручувати. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повикручуваний — ПОВИКРУ́ЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до повикру́чувати; // У знач. прикм. Вони розвішували її повикручуваний одяг на гіллях верби (Ле, Наливайко, 1957.  Словник української мови в 11 томах