повикручуваний

повикру́чуваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до повикручувати.

|| у знач. прикм.

Значення в інших словниках

1. повикручуваний — повикру́чуваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. повикручуваний — ПОВИКРУ́ЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до повикру́чувати; // у знач. прикм. Вони розвішували її повикручуваний одяг на гіллях верби (Іван Ле); Якби так кожна присяга, що її парубок дає дівчині, мала мститись, то всі чоловіки ходили б з повикручуваними ногами й руками (Ірина Вільде).  Словник української мови у 20 томах
3. повикручуваний — ПОВИКРУ́ЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до повикру́чувати; // У знач. прикм. Вони розвішували її повикручуваний одяг на гіллях верби (Ле, Наливайко, 1957.  Словник української мови в 11 томах