повимотувати
ПОВИМО́ТУВАТИ, ую, уєш, док., що.
1. Вимотати все або багато чого-небудь.
Повимотувати всі нитки; Товсті .. троси .. звисали безпомічно і зів'яло, а складалося враження, немов якась сатанинська сила хотіла повимотувати з велетня його залізні жили (О. Гуреїв).
2. перен. Знесилити, виснажити всіх або багатьох.
Робота повимотувала людей.
◇ (1) Повимо́тувати кишки́ – те саме, що Вимо́тувати (мота́ти, тягти́, тягну́ти) / ви́мотати (ви́тягти) [всі] кишки́ (див. вимо́тувати).
– Ну й мороки було з вами, бісові татарюги! Всі кишки мені повимотували (З. Тулуб);
Фінк обіцяв повимотувати кишки, повідбивати печінки й селезінки, якщо пропаде хоч сантиметр турецької ганчірки (П. Загребельний);
(2) Повимо́тувати усі́ жи́ли – те саме, що Вимо́тувати (висо́тувати) / ви́мотати (ви́сотати) [усі́] жи́ли (див. вимо́тувати).
Я багато горя зазнав від бояр наших, повимотували усі жили, а тут ще й угорські бояри лізуть (А. Хижняк).
Словник української мови (СУМ-20)