повинитися
ПОВИНИ́ТИСЯ, ню́ся, ни́шся, розм.
Док. до вини́тися.
Більше нічого не лишається, як покликати мисливця і повинитися у загибелі рушниці (М. Трублаїні);
Якось ніби найшло на нього потьмарення, коли виявив непокору до отця свого, тепер же міг би, щоправда, ще повинитися, та вже пізно було (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)