повисихати
ПОВИСИХА́ТИ, а́є, а́ємо, а́єте, док.
1. Втративши воду, вологу, зробитися сухим (про все або багато чого-небудь).
В тяжку спеку я поїхав на полювання. Але тих боліт, де полював раніше, я не впізнав – вони повисихали, глеювате дно лежало голе і тріскалось (О. Копиленко);
// Випаруватися (про все або багато чого-небудь).
Усі кернички [кринички], усі річки й потічки повисихали в полі (Л. Мартович);
Людина йде навпростець через трави, озера, в яких повисихала вода (А. Шиян).
2. Стати сухим, зів'янути (про всі або багато які рослини).
Квіти повисихали.
Словник української мови (СУМ-20)