Словник української мови в 11 томах

повисихати

ПОВИСИХА́ТИ, а́є, а́ємо, а́єте, док.

1. Втративши воду, вологу, зробитися сухим (про все або багато чого-небудь).

В тяжку спеку я поїхав на полювання. Але тих боліт, де полював раніше, я не впізнав — вони повисихали, глеювате дно лежало голе і тріскалось (Коп., Як вони.., 1961, 59);

// Випаруватися (про все або багато чого-небудь).

Усі кернички, усі річки й потічки повисихали в полі (Март., Тв., 1954, 202);

Людина йде навпростець через трави, озера, в яких повисихала вода (Шиян, Переможці, 1950, 39).

2. Стати сухим, зів’янути (про всі або багато які рослини).

Квіти повисихали.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. повисихати — повисиха́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. повисихати — -ає, -аємо, -аєте, док. 1》 Втративши воду, вологу, зробитися сухим (про все чи багато чого-небудь). || Випаруватися (про все чи багато чого-небудь). 2》 Стати сухим, зів'янути (про всі чи багато які рослини).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повисихати — ПОВИСИХА́ТИ, а́є, а́ємо, а́єте, док. 1. Втративши воду, вологу, зробитися сухим (про все або багато чого-небудь). В тяжку спеку я поїхав на полювання.  Словник української мови у 20 томах