повисихати
ПОВИСИХА́ТИ, а́є, а́ємо, а́єте, док.
1. Втративши воду, вологу, зробитися сухим (про все або багато чого-небудь).
В тяжку спеку я поїхав на полювання. Але тих боліт, де полював раніше, я не впізнав — вони повисихали, глеювате дно лежало голе і тріскалось (Коп., Як вони.., 1961, 59);
// Випаруватися (про все або багато чого-небудь).
Усі кернички, усі річки й потічки повисихали в полі (Март., Тв., 1954, 202);
Людина йде навпростець через трави, озера, в яких повисихала вода (Шиян, Переможці, 1950, 39).
2. Стати сухим, зів’янути (про всі або багато які рослини).
Квіти повисихали.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повисихати — повисиха́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- повисихати — -ає, -аємо, -аєте, док. 1》 Втративши воду, вологу, зробитися сухим (про все чи багато чого-небудь). || Випаруватися (про все чи багато чого-небудь). 2》 Стати сухим, зів'янути (про всі чи багато які рослини). Великий тлумачний словник сучасної мови
- повисихати — ПОВИСИХА́ТИ, а́є, а́ємо, а́єте, док. 1. Втративши воду, вологу, зробитися сухим (про все або багато чого-небудь). В тяжку спеку я поїхав на полювання. Словник української мови у 20 томах