повисихати
ПОВИСИХА́ТИ, а́є, а́ємо, а́єте, док.
1. Втративши воду, вологу, зробитися сухим (про все або багато чого-небудь).
В тяжку спеку я поїхав на полювання. Але тих боліт, де полював раніше, я не впізнав – вони повисихали, глеювате дно лежало голе і тріскалось (О. Копиленко);
// Випаруватися (про все або багато чого-небудь).
Усі кернички [кринички], усі річки й потічки повисихали в полі (Л. Мартович);
Людина йде навпростець через трави, озера, в яких повисихала вода (А. Шиян).
2. Стати сухим, зів'янути (про всі або багато які рослини).
Квіти повисихали.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повисихати — повисиха́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- повисихати — -ає, -аємо, -аєте, док. 1》 Втративши воду, вологу, зробитися сухим (про все чи багато чого-небудь). || Випаруватися (про все чи багато чого-небудь). 2》 Стати сухим, зів'янути (про всі чи багато які рослини). Великий тлумачний словник сучасної мови
- повисихати — ПОВИСИХА́ТИ, а́є, а́ємо, а́єте, док. 1. Втративши воду, вологу, зробитися сухим (про все або багато чого-небудь). В тяжку спеку я поїхав на полювання. Словник української мови в 11 томах