повитикати
ПОВИТИКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що.
Виткнути все або багато чого-небудь, у багатьох місцях.
* Образно. – А он і човни, – показав рукою Скік на низку дубів, що повитикали гострі носи з очерету (С. Добровольський).
Словник української мови (СУМ-20)