Словник української мови в 11 томах

повитикати

ПОВИТИКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Виткнути все або багато чого-небудь, у багатьох місцях.

*Образно. — А он і човни, — показав рукою Скік на низку дубів, що повитикали гострі носи з очерету (Добр., Очак. розмир, 1965, 312).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. повитикати — повитика́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. повитикати — -аю, -аєш, док., перех. Виткнути все чи багато чого-небудь, у багатьох місцях.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повитикати — ПОВИТИКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. Виткнути все або багато чого-небудь, у багатьох місцях. * Образно. – А он і човни, – показав рукою Скік на низку дубів, що повитикали гострі носи з очерету (С. Добровольський).  Словник української мови у 20 томах
  4. повитикати — Повитика́ти, -каю, -єш гл. Выткнуть, высунуть (во множествѣ).  Словник української мови Грінченка