повнитися
ПО́ВНИТИСЯ, иться, недок.
1. Те саме, що наповня́тися 1.
Повнився Дніпро весняними каламутними водами (Іван Ле);
Троянівська долина уже повнилася синюватою млою (Григорій Тютюнник);
Серце батька повнилося гордістю і водночас розтиналося двома несумісними бажаннями: хотілось бачити сина митцем і хотілося бачити його медиком, вченим (І. Волошин).
2. Бути наповненим чим-небудь.
У просторій їдальні повниться стравами і напоями стіл (Н. Рибак).
3. Ставати повним (у 1, 3 знач.).
Ген на схилі нива золотиться: там, де йшов в атаку батальйон, дозріває, повниться пшениця, молодий здіймається заслон (І. Гончаренко);
Але ріс і повнився місяць десь за горою (Г. Хоткевич).
Словник української мови (СУМ-20)