повнитися
ПО́ВНИТИСЯ, иться, недок.
1. Те саме, що наповня́тися 1.
Повнився Дніпро весняними каламутними водами (Ле, Наливайко, 1957, 113);
Троянівська долина уже повнилася синюватою млою (Тют., Вир, 1964, 203);
Серце батька повнилося гордістю і водночас розтиналося двома несумісними бажаннями: хотілось бачити сина митцем і хотілося бачити його медиком, вченим (Вол., Місячне срібло, 1961, 15).
2. Бути наповненим чим-небудь.
У просторій їдальні повниться стравами і напоями стіл (Рибак, Помилка.., 1956, 60).
3. Ставати повним (у 1, 3 знач.).
Ген на схилі нива золотиться: там, де йшов в атаку батальйон, дозріває, повниться пшениця, молодий здіймається заслон (Гонч., Вибр., 1959, 214);
Але ріс і повнився місяць десь за горою (Хотк., II, 1966, 31).
Словник української мови (СУМ-11)