повноважний
ПОВНОВА́ЖНИЙ, а, е.
Який має певні повноваження.
– Негайно пишіть Сагайдачному та Бородавці і посилайте до них повноважного посла з платнею і подарунками, – карбує Замойський (З. Тулуб);
Повноважна комісія.
Словник української мови (СУМ-20)