повноваження
ПОВНОВА́ЖЕННЯ, я, с.
Право, надане кому-небудь для здійснення чогось.
[Леся:] Хочеш запропонувати мені вступити до вашої партії? [Юрій:] М...м... таких повноважень не маю (Л. Смілянський);
Повноваження на ведення справ товариства може бути дане одному або декільком товаришам (з мови документів);
// перев. мн. Права, надані особі або підприємству органами влади.
Через тиждень – сесія райради, він складе на ній з себе повноваження голови райвиконкому (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)