повноваження
ПОВНОВА́ЖЕННЯ, я, с.
Право, надане кому-небудь для здійснення чогось.
[Леся:] Хочеш запропонувати мені вступити до вашої партії? [Юрій:] М...м... таких повноважень не маю (Л. Смілянський);
Повноваження на ведення справ товариства може бути дане одному або декільком товаришам (з мови документів);
// перев. мн. Права, надані особі або підприємству органами влади.
Через тиждень – сесія райради, він складе на ній з себе повноваження голови райвиконкому (Ю. Мушкетик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повноваження — повнова́ження іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- повноваження — (діяти) право, компетенція, доручення, фр. мандат, г. повновласть. Словник синонімів Караванського
- повноваження — -я, с. Право, надане кому-небудь для здійснення чогось. || перев. мн. Права, надані особі або підприємству органами влади. Рамбурсне повноваження фін. — інструкція і (або) повноваження, видані банком, емітентом акредитива, рамбурсувальному банкові для надання відшкодування іншому банкові. Великий тлумачний словник сучасної мови
- повноваження — (англ. аuthorization) обмежене право на користування ресурсами організації і спрямування зусиль її співробітників на виконання завдань. Економічний словник
- повноваження — ПРАВА́ (свобода, можливість діяти певним чином, користуватися чимсь, гарантована державними або іншими законами, постановами тощо), ВІ́ЛЬНОСТІ (ВО́ЛЬНОСТІ) заст.; ПОВНОВА́ЖЕННЯ (надані особі або підприємству органами влади). Словник синонімів української мови
- повноваження — ПОВНОВА́ЖЕННЯ, я, с. Право, надане кому-небудь для здійснення чогось. [Леся:] Хочеш запропонувати мені вступити до вашої партії? [Юрій:] М…м… таких повноважень не маю (Сміл., Черв. Словник української мови в 11 томах
- повноваження — рос. полномочия права юридичної чи фізичної особи на здійснення господарських операцій, а також на представництво, що закріплено законодавче або нотаріально. Eкономічна енциклопедія