повноваження

ПРАВА́ (свобода, можливість діяти певним чином, користуватися чимсь, гарантована державними або іншими законами, постановами тощо), ВІ́ЛЬНОСТІ (ВО́ЛЬНОСТІ) заст.; ПОВНОВА́ЖЕННЯ (надані особі або підприємству органами влади). Що ж невеселії сидять Всі лицарі шотландські? Тож мають з ласки короля Права й маєтки панські (Леся Українка); (Гільда:) Карать не можна на смерть лиш за те.., Що сміливо людина голос свій За вільності громадські підняла (І. Кочерга); — Самі вирушимо? — Поки що самі, але повноваження отримаєте від головного отамана. Особисто! (М. Стельмах).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

повноваження — повнова́ження іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
повноваження — (діяти) право, компетенція, доручення, фр. мандат, г. повновласть. Словник синонімів Караванського
повноваження — -я, с. Право, надане кому-небудь для здійснення чогось. || перев. мн. Права, надані особі або підприємству органами влади. Рамбурсне повноваження фін. — інструкція і (або) повноваження, видані банком, емітентом акредитива, рамбурсувальному банкові для надання відшкодування іншому банкові. Великий тлумачний словник сучасної мови
повноваження — ПОВНОВА́ЖЕННЯ, я, с. Право, надане кому-небудь для здійснення чогось. [Леся:] Хочеш запропонувати мені вступити до вашої партії? [Юрій:] М...м... таких повноважень не маю (Л. Словник української мови у 20 томах
повноваження — (англ. аuthorization) обмежене право на користування ресурсами організації і спрямування зусиль її співробітників на виконання завдань. Економічний словник
повноваження — ПОВНОВА́ЖЕННЯ, я, с. Право, надане кому-небудь для здійснення чогось. [Леся:] Хочеш запропонувати мені вступити до вашої партії? [Юрій:] М…м… таких повноважень не маю (Сміл., Черв. Словник української мови в 11 томах
повноваження — рос. полномочия права юридичної чи фізичної особи на здійснення господарських операцій, а також на представництво, що закріплено законодавче або нотаріально. Eкономічна енциклопедія