повновладдя

ПОВНОВЛА́ДДЯ, я, с.

Повнота влади, необмежена влада.

Політична система є необхідним механізмом, завдяки якому тільки й можливе здійснення повновладдя, суверенітету народу (з публіц. літ.).

Значення в інших словниках

1. повновладдя — повновла́ддя іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. повновладдя — -я, с. Повнота влади, необмежена влада.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повновладдя — ПОВНОВЛА́ДДЯ, я, с. Повнота влади, необмежена влада. Соціалістична демократія забезпечує повновладдя народу і найповніше виявлення та здійснення його інтересів (Ком. Укр., 2, 1965, 11).  Словник української мови в 11 томах