повноводдя

ПОВНОВО́ДДЯ, я, с.

Високий рівень води у природних водоймах, а також період, коли ці водойми найбільш повноводі.

Глухо Дніпр клекоче в повноводдя своє, Хвиля, сонцем залита, в землю Хортиці б'є (Я. Шпорта);

// перен. Велика кількість кого-, чого-небудь.

Злата Прага... В цей день вона була справді золотою. Наче всі попередні весни, викрадені в неї окупантами, зараз повернулися їй потрійною своєю дзвінкістю, розкішшю сонця, повноводдям музики (О. Гончар);

* Образно. Поезії [В. Коротича] .. принаджують тією цнотливістю, щирістю, повноводдям почуття, які інтимному переживанню надають пафосу широкого узагальнення (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. повноводдя — повново́ддя іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. повноводдя — див. повновіддя.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повноводдя — НА́ДМІР чого (вищий ступінь вияву, розвитку чого-небудь — перев. почуттів, фізичних та духовних сил і т. ін.), НАДЛИ́ШОК, ЗАЙВИНА́, ПОВНОТА́, ПО́ВІНЬ поет., ПОВНОВО́ДДЯ поет., НА́ТОВП розм., ПО́ВНЯ рідше, ПО́ВНЯВА рідше.  Словник синонімів української мови
4. повноводдя — ПОВНОВО́ДДЯ, я, с. Високий рівень води у природних водоймах, а також період, коли ці водойми найбільш повноводі. Глухо Дніпр клекоче в повноводдя своє, Хвиля, сонцем залита, в землю Хортиці б’є (Шпорта, Вибр., 1958, 226); // перен.  Словник української мови в 11 томах