поводар
ПОВОДА́Р, я́, ч.
Те саме, що поводи́р.
Там лірник сидів собі долі, – край нього Поводар, хлоп'ятко малеє (Леся Українка);
* Образно. [Борис:] Я буду твоєю ненею, твоїм поводарем! (М. Кропивницький).
Словник української мови (СУМ-20)ПОВОДА́Р, я́, ч.
Те саме, що поводи́р.
Там лірник сидів собі долі, – край нього Поводар, хлоп'ятко малеє (Леся Українка);
* Образно. [Борис:] Я буду твоєю ненею, твоїм поводарем! (М. Кропивницький).
Словник української мови (СУМ-20)