повсякденний
ПОВСЯКДЕ́ННИЙ, а, е.
Який є, буває, має місце, відбувається і т. ін. кожного дня; щоденний.
За повсякденною столичною суєтою ніяк і не вибереться [Павло] на село (А. Головко);
// Звичайний, звичний, буденний.
Я вступаю до смуги повсякденних інтересів .. – усього того, з чого складається ціле наше життя (Ю. Яновський);
Поводився він [актор] у цьому козацькому вбранні зовсім вільно, невимушено, немов то був його звичайний повсякденний одяг (з мемуарної літ.);
// Постійний.
Злиденне життя сирітське, наймитування у глитаїв, повсякденна боротьба за шматок хліба виховали з неї людину, що вміла постояти за себе (І. Кириленко);
Неухильне піднесення організаторської роботи в масах немислиме без повсякденного піклування про добір, розстановку і виховання кадрів (з публіц. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)