повсякденний

повсякде́нний

-а, -е.

Який є, буває, має місце, відбувається і т. ін. кожного дня; щоденний.

|| Звичайний, звичний, буденний.

|| Постійний.

Значення в інших словниках

1. повсякденний — повсякде́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. повсякденний — Щоденний; (одяг) буденний, звичайний, (клопіт) злободенний, побутовий; (догляд) постійний, повсякчасний.  Словник синонімів Караванського
3. повсякденний — див. буденний  Словник синонімів Вусика
4. повсякденний — [поўс'аґден:ией] м. (на) -н:ому/ -н':ім, мн. -н':і  Орфоепічний словник української мови
5. повсякденний — Повсякде́нний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. повсякденний — ПОВСЯКДЕ́ННИЙ, а, е. Який є, буває, має місце, відбувається і т. ін. кожного дня; щоденний. За повсякденною столичною суєтою ніяк і не вибереться [Павло] на село (А. Головко); // Звичайний, звичний, буденний. Я вступаю до смуги повсякденних інтересів ..  Словник української мови у 20 томах
7. повсякденний — БУДЕ́ННИЙ (звичайно про одяг, взуття — призначений для постійного використання, ужитку), БУ́ДНІЙ, ПОВСЯКДЕ́ННИЙ, РОЗХО́ЖИЙ розм. Через городи прибігли дівчата. Усі в полотні буденному. А обличчя — як цвіт маковий (А.  Словник синонімів української мови
8. повсякденний — ПОВСЯКДЕ́ННИЙ, а, е. Який є, буває, має місце, відбувається і т. ін. кожного дня; щоденний. За повсякденною столичною суєтою ніяк і не вибереться [Павло] на село (Головко, II, 1957, 487); // Звичайний, звичний, буденний.  Словник української мови в 11 томах
9. повсякденний — Повсякденний, -а, -е Ежедневный. Повсякденно, нар. Ежедневно. К. МБ. III. 261.  Словник української мови Грінченка