Значення в інших словниках
-
повсякденний —
Щоденний; (одяг) буденний, звичайний, (клопіт) злободенний, побутовий; (догляд) постійний, повсякчасний.
Словник синонімів Караванського
-
повсякденний —
див. буденний
Словник синонімів Вусика
-
повсякденний —
[поўс'аґден:ией] м. (на) -н:ому/ -н':ім, мн. -н':і
Орфоепічний словник української мови
-
повсякденний —
-а, -е. Який є, буває, має місце, відбувається і т. ін. кожного дня; щоденний. || Звичайний, звичний, буденний. || Постійний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
повсякденний —
Повсякде́нний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
повсякденний —
ПОВСЯКДЕ́ННИЙ, а, е. Який є, буває, має місце, відбувається і т. ін. кожного дня; щоденний. За повсякденною столичною суєтою ніяк і не вибереться [Павло] на село (А. Головко); // Звичайний, звичний, буденний. Я вступаю до смуги повсякденних інтересів ..
Словник української мови у 20 томах
-
повсякденний —
БУДЕ́ННИЙ (звичайно про одяг, взуття — призначений для постійного використання, ужитку), БУ́ДНІЙ, ПОВСЯКДЕ́ННИЙ, РОЗХО́ЖИЙ розм. Через городи прибігли дівчата. Усі в полотні буденному. А обличчя — як цвіт маковий (А.
Словник синонімів української мови
-
повсякденний —
ПОВСЯКДЕ́ННИЙ, а, е. Який є, буває, має місце, відбувається і т. ін. кожного дня; щоденний. За повсякденною столичною суєтою ніяк і не вибереться [Павло] на село (Головко, II, 1957, 487); // Звичайний, звичний, буденний.
Словник української мови в 11 томах
-
повсякденний —
Повсякденний, -а, -е Ежедневный. Повсякденно, нар. Ежедневно. К. МБ. III. 261.
Словник української мови Грінченка