повсякдень
ПОВСЯКДЕ́НЬ, присл.
Кожного дня, щодня; повсякденно.
– Ні-бо, Стехо, неправда; я не трушуся, а хочу, щоб як сьогодні удоволь [удосталь] є хлібця, так щоб .. і повсякдень по стільки ж (Г. Квітка-Основ'яненко);
Дорослі повсякдень були на роботі (Л. Юхвід);
Прався берегом. Тут путі торовані, та й люд повсякдень вештається (Д. Міщенко).
Словник української мови (СУМ-20)