повсякдень
ПОВСЯКДЕ́НЬ, присл. Кожного дня, щодня; повсякденно.
— Ні-бо, Стехо, неправда; я не трушуся, а хочу, щоб як сьогодні удоволь [удосталь] є хлібця, так щоб.. і повсякдень по стільки ж (Кв.-Осн., II, 1956, 131);
Дорослі повсякдень були на роботі (Юхвід, Оля, 1959, 12).
Словник української мови (СУМ-11)